- намислити
- —————————————————————————————нами́слитидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
намислити — лю, лиш, док., перех., з інфін., із спол. що, розм. Те саме, що надумати (див. надумувати 1), 2)) … Український тлумачний словник
намислений — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до намислити. || нами/слено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник